Україна подала апеляції до СОТ у двох справах

Україна подала апеляції до Світової організації торгівлі у справах DS493 «Україна – антидемпінгові заходи щодо нітрату амонію» та DS 499 «Російська Федерація – заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання». Про це повідомила прес-служба Мінекономрозвитку.

Рішення Групи експертів СОТ у справі щодо нітрату амонію та стосовно імпорту залізничного обладнання проаналізоване членами відповідних Міжвідомчих робочих груп із забезпечення захисту прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері в рамках СОТ. За результатами аналізу висновків можна стверджувати, що Групою експертів у зазначених справах було допущено окремі помилкові оцінки при тлумаченні, застосуванні та інтерпретації положень Угоди про застосування статті VI ГАТТ 1994, Угоди про технічні бар’єри у торгівлі та ГАТТ 1994. Тому Україна подала апеляції, що враховує національні інтереси України та не завдасть шкоди її позиції у згаданих справах.

Зокрема, в рамках справи DS493 «Україна – антидемпінгові заходи щодо нітрату амонію» планується оскаржувати висновки Групи експертів, що Україна не до кінця довела обґрунтованість коригування вартості природного газу у структурі собівартості російської аміачної селітри, чим порушила вимоги статей 2.2, 2.2.1 та 2.2.1.1 Угоди про застосування Статті VI ГАТТ 1994, а також висновки Групи експертів, що стосується російської компанії ЄвроХім.

Зазначимо, група експертів СОТ в остаточному звіті фактично підтримала основоположну позицію України про необхідність дотримання ринкового принципу формування вартості експортного товару та відхилила ряд процесуальних вимог Росії.

Це важливе рішення, бо ним визнано право на проведення коригування при підрахунку нормальної вартості товару у випадку доведення її “неринкового” характеру. Така практика дозволяє створювати умови для функціонування конкурентного ринку з рівними умовами для всіх його учасників.

У справі DS 499 «Російська Федерація – заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання» частково підтверджено порушення Росією своїх зобов’язань в рамках СОТ.

Так, Групою експертів було встановлено, що Росія порушила свої зобов’язання (відповідно до статті III:4 ГАТТ 1994 (Національний режим) стосовно невизнання сертифікатів, виданих українським виробникам в інших країнах Митного союзу тим, що це, в свою чергу, створює переваги для національних виробників.

Також, Група експертів визнала, що Росією було порушено зобов'язання за статтею I:1 ГАТТ 1994 (Загальний режим найбільшого сприяння). Україною було доведено, що Росією неправомірно не визнаються сертифікати, видані в інших країнах Митного союзу, якщо такі товари не виробляються в Митному союзі.

Група експертів визнала, що невизнання Росією сертифікатів відповідності виданих в уповноважених органах Митного союзу було належним чином доведено Україною у справі.

Водночас, попри те, що Група експертів погодилася з Україною, що видавши 14 приписів про призупинення сертифікатів відповідності, Росія застосувала процедуру оцінки відповідності таким чином, що умови доступу до ринку для українських, російських та європейських виробників залізничної продукції, були не однаковими, дискримінаційними для України, нею було зроблено висновки, що ситуація в Україні була непорівняною із ситуацією в інших країнах, а тому відхилила аргументи України щодо порушення Росією вимог статті 5.1.1 Угоди про технічні бар’єри у торгівлі. Україна планує оскаржувати дані оцінки Групи експертів.

Серед іншого, оскаржуються висновки Групи експертів стосовно недотримання Росією положень статті 5.1.2 Угоди про технічні бар’єри у торгівлі, а також об’єктивність оцінювання Групою експертів доказів, що усі дискримінаційні заходи Росії не є системними, тобто не можуть вважатися такими, що мали на меті системне обмеження доступу українського залізничного обладнання на російський ринок.

Джерело: УКРАЇНСЬКЕ ПРАВО