Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Зміни до процесуального законодавства визначають обов’язковість застосування правових висновків Верховного Суду. Однак не передбачають наслідків невиконання такого припису.
Відтак, постає питання, які ж наслідки неврахування таких висновків? На це звернув увагу суддя Львівського окружного адміністративного суду, член правління Асоціації правників України Володимир Кравчук на конференції «Нове процесуальне законодавство – шлях до ефективної судової влади», що відбулась у Львові.
Закон «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що ВС є найвищим судом у системі судоустрою, який забезпечує сталість та єдність судової практики. Цю функцію він здійснює, зокрема, шляхом перегляду постанов в апеляційному та касаційному порядку, наслідком чого будуть правові висновки ВС.
Водночас проект закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (№6232) передбачає, що під час застосування норм права у спірних правовідносинах суд враховує висновки, які викладені в постановах ВС.
В. Кравчук пояснив, що конкретні наслідки визначені лише в одному випадку – в змінах до Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що не врахування правового висновку в зразковій справі є самостійною підставою для оскарження рішення в типовій справі. Натомість для будь-яких інших справ це не є окремою підставою для оскарження рішення.
Тож невідомо, як ВС має реагувати у випадку, коли він виявив відхід від свого правового висновку, але справа не підлягає касаційному оскарженню, хоча б через те, що ніхто не подав касаційну скаргу.
Крім того, ч.6 ст.13 закону «Про судоустрій і статус суддів» визначають, що висновки ВС враховуються іншими судами під час застосування норм права. Суд може відступити від такої правової позиції тільки з одночасним наведенням мотивів. Однак остання норма не розвивається в проекті змін до процесуальних кодексів.
«Норма на перший погляд зрозуміла. Але що значить відступити, які умови відступу? Що значить відхід від правової позиції: чи є наприклад відходом від правової позиції її розвиток?», - пояснив своє занепокоєння В.Кравчук.
Отже, на думку судді, ці питання варто взяти до уваги під час доопрацювання проекту змін до процесуального законодавства аби через прогалини не нівелювати одну з основних функцій найвищого судового органу.