22 листопада 2016 року у столиці відбувся круглий стіл «Національні механізми виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні: роль судової гілки влади», у якому взяли участь представники Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів України, інших органів судової влади України, представники міжнародних, громадських організацій, експерти Ради Європи. Круглий стіл було організовано спільно Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини та проектом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні». Від Вищої ради юстиції участь у заході взяли члени ВРЮ Алла Лесько, Анатолій Мірошниченко, Наталя Волковицька, Андрій Бойко, представники секретаріату.
Мета круглого столу – обговорити ефективність та інституційну спроможність законодавчо визначених механізмів виконання в Україні рішень Європейського суду з прав людини, проаналізувати причини невиконання великої кількості рішень ЄСПЛ, ухвалених у справах щодо України, які перебувають під наглядом Комітету Міністрів Ради Європи та сформулювати пропозиції щодо можливих шляхів удосконалення національного законодавства, з особливим наголосом на ролі судової гілки влади в цьому процесі та її процесуальних можливостях, з метою забезпечення своєчасного та повного виконання рішень Європейського суду з прав людини, а також механізмів ефективної координації діяльності усіх зацікавлених органів державної влади, залучених до цього процесу.
Звертаючись із вітальним словом до учасників заходу, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина, зокрема наголосив, що для виконання рішень ЄСПЛ недостатнім є лише виконання індивідуальної частини рішення, необхідно змінити практику, законодавство. «Виконання рішень ЄСПЛ має стати критерієм успішності реформ, які відбуваються в Україні», – зазначив Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.
На думку Голови Ради суддів України Валентини Сімоненко, «не можна говорити про верховенство права в суді, якщо його немає в законі». За її словами, прийняття 10 років тому Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» було великим кроком вперед, однак, сьогодні цей документ потребує удосконалення. Як наголосила Голова Ради суддів України, ЄСПЛ останнім часом у своїх рішеннях багато уваги звертає на системні проблеми сфери юстиції в Україні, саме тому рішення Європейського суду з прав людини потребують системного аналізу та впровадження. «Це гарний привід почати велику роботу, щоб рухатися вперед», – зазначила В.Сімоненко.
На необхідності посилити державний механізм виконання рішень ЄСПЛ та на відповідальності усіх гілок влади за забезпечення ефективного виконання рішень Суду наголосила і Директор Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи представник Женев’єв Майєр.
«Від ефективності виконання рішень ЄСПЛ залежить і результат України у відповідності національного законодавства європейським стандартам», – зауважив і Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг.
Підставою пильної уваги Ради Європи до цієї проблеми стало невиконання Україною рішень Європейського суду з прав людини. За даними РЄ, станом на 31 жовтня 2016 року до ЄСПЛ надійшло 18 тисяч 250 заяв. З них – у 12 тисячах заяв йдеться про повторювані порушення. Заяви українських громадян стосуються тривалих судових проваджень, тривалого та безпідставного тримання під вартою, тортур, порушення права на життя, та ін.
Представники РЄ наголосили, що частина рішень щодо України через їхнє невиконання протягом значного часу перебуває на контролі Комітету Міністрів Ради Європи, до повноважень якого належить нагляд за виконанням судових рішень. Водночас, учасники круглого столу зазначили на необхідності приведення практики національних судів у відповідність до вимог Конвенції та практики ЄСПЛ.
Про загальноєвропейські підходи щодо ролі судової гілки влади у виконанні рішень Європейського суду з прав людини доповіла Директор Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Женев’єв Майєр. Питання еволюції ролі Європейського суду з прав людини щодо виконання його рішень висвітлив професор Кіпрського університету, член Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, експерт Ради Європи Костакіс Параскева. Питання посилення спроможності судової гілки влади у виконанні рішень Європейського суду з прав людини з огляду на кращі європейські практики розкрив начальник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар.
Думками з приводу механізмів виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини поділилися: член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, народний депутат України Олександр Черненко, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина, суддя судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Василь Гуменюк, заступник керівника апарату – начальник науково-експертного управління Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Расім Бабанли, заступник Голови Вищого господарського суду України Геннадiй Кравчук, член Вищої ради юстиції, секретар дисциплінарної секції Алла Лесько, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Ричко.
Секретар дисциплінарної секції ВРЮ А.Лесько звернула увагу присутніх на питання застосування рішень ЄСПЛ у дисциплінарній практиці ВРЮ, зокрема щодо відповідальності судді у випадку ухвалення ним рішення, яке стало предметом скарги до ЄСПЛ, за наслідками якої було встановлено порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до висновку Венеційської комісії, наданому 10–11 червня 2016 року Конституційному суду Молдови, суддя не повинен нести відповідальність лише за встановлення факту порушення Конвенції у рішенні ЄСПЛ. Саме тому ВРЮ при розгляді дисциплінарних справ перевіряє, чи саме дії судді призвели до порушення прав особи та чи має місце індивідуальна вина судді у формі грубої недбалості чи умислу. «Розгляд питань про відкриття дисциплінарних справ за заявами, які ґрунтувалися на факті ухвалення ЄСПЛ рішення щодо України, показав, що порушення Європейської конвенції з прав людини також випливали із системних недоліків у державі, наприклад, відсутності належного правового регулювання, що саме по собі відзначалося як порушення Конвенції. А у випадках надмірної тривалості судового провадження, в тому числі і внаслідок тривалого невиконання рішення суду, особисту відповідальність судді важко встановити», – наголосила А.Лесько.
Підводячи підсумки конференції, Женев’єв Майєр зауважила: «Правосуддя, яке відтягується, – це правосуддя невідправлене». За її словами, метою заходу було привернути увагу до проблеми невиконання рішень ЄСПЛ в Україні та до діяльності Комітету Міністрів Ради Європи з виконання наглядової функції у цій сфері. Женев’єв Майєр висловила думку, що діалог між усіма гілками влади в Україні щодо вирішення цієї проблеми буде продовжено для пошуку швидкого її вирішення та прийняття державою системних рішень у цій сфері та для уникнення дублюючих звернень до ЄСПЛ.
_03_03.png)
