Видання: "Юридична газета"
Автор: Катерина Беляєва
Право на справедливий суд, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує особі справедливий та публічний розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Протягом 2-х останніх років вітчизняні можновладці під пильним наглядом своїх колег зі Старого Світу намагаються забезпечити це право для громадян України. Про те, чи виправдовують себе їхні зусилля, а також чим завершиться чергове переформатування судової влади, вкотре говорили фахівці під час форуму «Громадянин. Суддя. Як судова реформа вплине на кожного з нас», ініційованого за підтримки ОБСЄ та Democracy Reporting International. До столичного заходу в режимі відеоконференції долучилися правники з Харкова, Львова та Одеси (за задумом організаторів, це мало б засвідчити глобальність обговорюваних проблем).
Поради з Європи
Розпочали зустріч іноземці, окресливши у вітальних словах очікування Континенту від української влади в частині судової реформи. Координатор проектів ОБСЄ в Україні Вайдотас Верба наголосив на тому, що в Європі суддям довіряють більше, ніж лікарям чи пожежникам, тож там здивовані ситуацією з недовірою до служителів Феміди, яка склалася в Україні. Відповідаючи на запитання, що робити реформаторам за скрутних обставин, пан Верба розповів про те, як перебував на посаді посла в Нідерландах.
«В Голландії дуже мінлива погода. Однак тамтешні жителі воліють пересуватися на велосипедах. І коли погода псується остаточно, вони не пересідають на автівки, а швидше крутять педалі», – поділився доповідач. «Крутити педалі швидше» порекомендував В. Верба й українським реформаторам. Та чи у правильному напрямку крутитимуться ці педалі? З цього приводу вітчизняні експерти вдосталь пожартували у кулуарах.
При цьому під час обговорення вони звернули увагу на досить серйозні аспекти. Один з яких стосувався якості відправлення правосуддя в Україні. На думку нардепа Леоніда Ємця, якість визначається, насамперед, незалежністю володільців мантій, адже саме вона (незалежність) дозволяє приймати неупереджені, справедливі рішення. Зі свого боку владні інституції надали служителям Феміди всі можливі механізми задля забезпечення незалежності. А от скористатися ними чи ні – вирішувати суддям, від яких народний обранець наразі не бачить великого ентузіазму.
Голос, який має силу
У цьому питанні з парламентарем не погодився Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, який не вбачає провини суддів у гальмуванні процесу очищення судової влади. Він нагадав про те, що роботу єдиного органу, який має право вносити подання про звільнення суддів (ВРЮ), було відтерміновано на 1,5 роки не з вини володільців мантій. Вони одними з перших обрали представників до складу Ради. А от Парламент і досі не визначився зі своїм делегатом. Крім того, пан Бенедисюк вважає, що проблема судової незалежності постала набагато раніше та має вирішуватися разом з іншими негараздами.
У тому, що звинувачення суддів не йдуть на користь реформі, переконаний член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Станіслав Щотка. Він закликав реформаторів та громадськість змінити риторику щодо служителів Феміди, адже кількість охочих одягти мантію і без того з кожним днем меншає. Нагадаємо, що приблизно з 8 тис. суддівських посад вакантними є трохи більше ніж 1 тис. Так само, попри гучні промови активістів, досить скромною є кількість тих, хто прагне контролювати діяльність суддів. На момент проведення форуму до ВККСУ була подана всього одна заява від громадської організації, яка має бажання делегувати свого представника до Громадської ради доброчесності (далі – Рада, ГРД), що наразі повинна формуватися. І це при тому, що розгляд пропозицій може відбутися за наявності не менше ніж 5-ти допущенних заяв.
Водночас саме на ГРД роблять неабияку ставку реформатори. «Рада має довести обґрунтовані сумніви в доброчесності та етичності того чи іншого судді, оскільки в Інтернеті багато інформації, яка є «сміттям», коли окремі групи намагаються вплинути на суддю, зруйнувати його репутацію. Вища кваліфікаційна комісія суддів повинна прийняти висновок ГРД до свого розгляду, і якщо вона з ним не погоджується, то має це обґрунтувати. Громадська рада доброчесності – це не просто дорадчий голос. Це голос, який має силу», – вважає Керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України, Секретар Ради з питань судової реформи Костянтин Красовський.
Обережний оптимізм
Також представники органів, що відповідають за формування суддівського складу, закликали до обачливого озвучування статистичної інформації стосовно довіри до судової влади. Незважаючи на заяву громадськості щодо низьких рейтингів довіри, зумовлених тим, що навіть переможці у процесі усвідомлюють «якою ціною» цю перемогу здобули, фахівці зауважили, що дані, отримані від осіб, які не брали участь у судочинстві, значно відрізняються від даних, отриманих від учасників процесу.
До того ж було наголошено, що якщо раніше і виникали сумніви у доброчесності володільців мантій, то нині, завдяки законодавчим змінам, навіть отримавши неправомірну вигоду, служитель Феміди не матиме змоги її витратити. Ці та інші перебудови (незважаючи на проблеми, озвучені львів’янами, харків’янами та одеситами) дозволили столичним фахівцям говорити про обережний оптимізм щодо майбутнього судової влади в Україні.
Звісно, доведеться ще чимало попрацювати (зокрема, над процесуальними кодексами), а також дочекатися рішення Конституційного Суду України, до якого нещодавно надійшло подання Верховного Суду України з приводу неконституційності окремих положень Закону про судоустрій. Однак реформатори сподіваються на успішне завершення судової модернізації та перетворення судової влади на рівноправну гілку поряд із законодавчою та виконавчою.
_03_03.png)
