25 травня 2016 року за ініціативи Проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» відбувся круглий стіл на тему: «Ефективність функціонування правосуддя та судова реформа в Україні».
У заході взяли участь: радник з юридичних питань відділу правового співробітництва Департаменту з питань правосуддя та правового співробітництва Ради Європи у Страсбурзі Пламен Ніколов, міжнародні експерти Ради Європи Герхард Райснер та Карстен Манке, менеджер проекту «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» Андрій Кавакін, народний депутат Верховної Ради України Руслан Сидорович, керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України Костянтин Красовський, заступник Голови Верховного Суду України Марина Клименко, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Галина Юровська, завідувач кафедри організації судових та правоохоронних органів Національного юридичного університету ім. Я.Мудрого Лідія Москвич, представники судової системи, фахівці права, міжнародні та національні експерти проекту. Вищу раду юстиції на заході представляли члени Вищої ради юстиції Андрій Бойко та Тетяна Малашенкова.
Метою круглого столу було обговорення змін, які відбулися внаслідок впровадження нового законодавства України в частині судової реформи, та проблеми появи великої кількості вакансій у судах внаслідок перетворень. Учасники мали з’ясувати, як зміцнити незалежність та неупередженість судової влади, підвищити інституційну спроможність державних органів, що забезпечують добір та призначення суддів, відновити довіру громадян до суду в рамках проведення судової реформи в Україні з урахуванням стандартів Ради Європи та відповідних європейських практик.
Відкриваючи круглий стіл, представник Ради Європи Пламен Ніколов наголосив на необхідності термінового вирішення проблеми появи великої кількості вакансій в українській судовій системі внаслідок її трансформації та реструктуризації. Міжнародний експерт висловив занепокоєння ситуацією, що склалася, та зазначив: у разі бездіяльності Україною не буде дотримано статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не забезпечено безперебійного доступу до правосуддя для громадян.
Народний депутат України Руслан Сидорович висловив думку, що підвищення ефективності судової системи можна досягнути вже зараз, якщо заповнити існуючі вакансії шляхом добору суддів та притягнути до дисциплінарної відповідальності тих осіб, які дискредитують судову гілку влади. Народний депутат наголосив на необхідності створення Вищої ради правосуддя як органу, позбавленого будь-якого політичного впливу.
Водночас керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України Костянтин Красовський зауважив: «Напрацьовані зміни до Конституції України в частині правосуддя – це шлях до деполітизації та забезпечення незалежності судової влади, запровадження дієвих механізмів оновлення суддівського корпусу».
«Зміни до Конституції України сприяють оптимізації самої системи судоустрою: вона стає гнучкою, може відповідати викликам часу. У запропонованому проекті змін закладені достатньо великі антикорупційні запобіжники. Ми даємо суддям та самій системі гарантії незалежності, але й покладаємо певну відповідальність. Це дозволить ефективно оновити суддівський корпус завдяки процедурі оцінювання, структурно реорганізувати суди, створити нові правила судового процесу та виконання рішень», − висловив упевненість К.Красовський.
Заступник Голови ВСУ Марина Клименко зазначила, що метою законодавчих змін є вдосконалення основ правосуддя для практичної реалізації принципу верховенства права та забезпечення кожному, хто звертається до суду, справедливого розгляду справ у розумні строки.
Про ефективність та інституційну спроможність роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в умовах проведення судової реформи розповів Голова ВККСУ Сергій Козьяков. Він повідомив показники роботи комісії та результати проходження кваліфікаційного оцінювання суддями відповідно до Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд». Зокрема, Голова ВККС зауважив, що майже 30% суддів не пройшли кваліфікаційне оцінювання з різних підстав, а 15% суддів, які мали б проходити дану процедуру, вже подали у відставку.
Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук запевнив, що одним з головних завдань Національної школи суддів України є перепідготовка суддів для успішного повторного складання кваліфікаційного іспиту.
Доповідаючи про питання призначення і звільнення суддів та застосування дисциплінарної відповідальності щодо суддів Вищою радою юстиції, член ВРЮ Андрій Бойко наголосив на позитивних змінах у діяльності ВРЮ. Зокрема, звернув увагу на те, що за досить короткий період функціонування органу вдалося гарантувати змагальність процесу у дисциплінарних провадженнях, забезпечити відкритість і прозорість діяльності ВРЮ.
Дисциплінарна відповідальність суддів − це механізм так званої «каральної підзвітності» судової системи перед суспільством, механізм повернення функціональної легітимності суддів. «Гарантії незалежності співвідносяться з підвищеною відповідальністю судді перед суспільством і перед судовою владою за забезпечення якості та ефективності правосуддя. З огляду на ці позиції ВРЮ має утверджувати саме такий підхід і судді не повинні ставити під сумнів ці повноваження ВРЮ», − зазначив А.Бойко.
«Коли ж має місце позасудовий розгляд дисциплінарних проваджень, то в судовому порядку оскарженню мають підлягати тільки питання, які стосуються повноважень цього органу і дотримання процедури. Не може в такому механізмі судовий орган підміняти ВРЮ стосовно встановлення ознак порушення присяги», – переконаний А.Бойко. Член ВРЮ висловив сподівання, що в подальшому ця ситуація буде вирішена.
«Незалежність судової системи не є привілеєм – це необхідність, пов’язана з природою функціонування судової влади, яка випливає із принципу верховенства права, що має панувати в демократичному суспільстві», – підсумував Андрій Бойко.
Наприкінці Андрій Кавакін подякував міжнародним експертам та усім присутнім за обговорення і готовність до подальшого діалогу для удосконалення законодавчих змін.
_03_03.png)
