Два тижні тому Рада суддів прийняла рішення щодо тимчасового прикріплення служителів Феміди із судів Донецької та Луганської областей, які припинили діяльність у зв’язку з проведенням антитерористичної операції, до інших установ. При цьому в Державній судовій адміністрації переконані: все ж таки це питання потрібно врегулювати на законодавчому рівні. Відповідний проект вже 4 місяці перебуває в стінах парламенту. Однак нардепи його до цього часу не розглянули, а у представників суддівського співтовариства до документа є зауваження.
Уникнути «довічного приєднання»
Як неодноразово писав «ЗіБ», закон «Про забезпечення права на справедливий суд» дозволив Вищій кваліфікаційній комісії суддів на півроку прикріпляти володарів мантій із зони проведення АТО до інших інституцій. Шестимісячний термін тимчасового «приєднання» більшості служителів Феміди давно закінчився, у зв’язку із чим їм припинили виплачувати посадовий оклад.
Законодавець відреагував на проблему: в жовтні був зареєстрований проект «Про внесення змін до закону «Про забезпечення права на справедливий суд» (щодо забезпечення прав суддів, які обіймають посади у судах, що припинили роботу у зв’язку із стихійним лихом, військовими діями, проведенням антитерористичної операції)» (№3328). Ним ВККС дозволяється «безстроково» прикріплювати володарів мантій до «чужих» установ.
Однак народні обранці не надто квапилися з розглядом проекту: ініціатива досі не реалізована. Разом з тим представники органів судової влади знайшли в документі деякі прогалини. Вони, зокрема, запропонували визначити, на який строк «кваліфікаційники» можуть «приєднувати» служителів Феміди із Донецької та Луганської областей. Бо його відсутність загрожує появою «довічного прикріплення» судді.
Крім цього, представники ДСАУ просили, аби в проекті згадали і про виплату заборгованості тим, хто після закінчення піврічного строку прикріплення втратив право на отримання посадового окладу.
«Змагання» за великі міста
На минулому тижні в профільному комітеті відбулася зустріч нардепів з представниками РСУ, ВККС, ДСАУ та суддями із зони проведення АТО. Вони обговорили доопрацьовану редакцію документа, який врахував побажання органів судової влади, і детально зупинилися на «резолюції» РСУ від 4.02.2016 щодо прикріплення володарів мантій. Так, за словами З.Холоднюка, рада «вимушена була приймати таке рішення». Але зрештою проблема суддів зі східних регіонів має бути розв’язана на законодавчому рівні.
У свою чергу член РСУ Євген Мєзєнцев зауважив: вирішуючи питання тимчасового «приєднання», орган суддівського самоврядування застосував диференційований підхід. Тобто встановив, хто з них має право на прикріплення, а хто — ні. «Це робилося для того, щоб стимулювати суддів, які певний час перебувають у невизначеному правовому становищі, бути більш сміливими у вирішенні своєї подальшої професійної долі», — зауважив Є.Мєзєнцев.
Зі слів секретаря кваліфікаційної палати ВККС Станіслава Щотки стало зрозуміло, скільки законників не підпадають під дію рішення РСУ. За даними ВККС, таких 75: у 42-х з них є повноваження відправляти правосуддя, а в 33-х —закінчилися. «Із цих 42-х п’ятеро подали заяви про відставку або звільнення за загальними обставинами, четверо — судді з АРК, щодо яких уже є рішення ВККС про переведення. Ще 5 суддів з Донецької та Луганської областей отримали рекомендацію ВККС про переведення», — розповів С.Щотка.
Тобто фактично рішення РСУ стосується 47 служителів Феміди: вони можуть бути прикріплені та отримувати посадовий оклад. Решта, якщо не напишуть заяв, залишаться без утримання. Як показує досвід, деякі володарі мантій не поспішають виявляти бажання перейти на роботу до інших інституцій.
«Після жовтня 2015-го, коли ВККС прийняла положення щодо переведення таких суддів без конкурсу, комісія отримала 12 заяв. Дві з них були відкликані. Щодо п’яти суддів ВККС уже прийняла рішення», — повідомив С.Щотка.
Також він припустив, чому деякі служителі Феміди не квапляться подавати заяви про переведення. Мовляв, сподіваються отримати посади в судах столиці, великих обласних центрах. «Тому між ними самими виникла конкуренція», — пояснив секретар кваліфпалати.
За його словами, сьогодні у Донецькій та Луганській областях у судах, розташованих на безпечних територіях, є 32 вакансії. «Тим, у кого є стійке бажання працювати в Києві, ми говоримо: в суддівському середовищі є думки, що такі посади бажано «віддавати» на загальний конкурс. У ситуації, коли бажання судді та потреба держави збігаються, жодних перешкод для надання рекомендації нема. У першу чергу комісія виходить з потреб держави. Враховуємо й життєві обставини суддів», — наголосив С.Щотка.
Що ж стосується доопрацьованої редакції проекту №3328. У ньому з’явилося положення про те, що ВККС може прикріпити суддю з «проблемної установи» до іншої аж до «відновлення роботи того суду, де він раніше обіймав відповідну посаду».
На думку С.Щотки, не було б зайвим, якби в тексті проекту було речення такого змісту: «Рішення про припинення прикріплення судді приймається ВККС. «Для чого це? Наприклад, стають відомі обставини, які дають підстави припинити прикріплення. Хто прикріпив, той і має право його припинити», — підкреслив секретар кваліфпалати.
Однак його пропозиція не надто припала суддям до душі: мовляв, таке повноваження ВККС поставить у нерівні умови служителів Феміди. Хоча автор проекту — Леонід Ємець пообіцяв, що передасть таке побажання профільному комітету. Однак не гарантував, що нардепи підтримають ідею ВККС.
Перспективи розгляду
17 лютого парламентський комітет розглянув оновлений законопроект і спіткнувся об процедурні перешкоди. Л.Ємець мав намір нинішню редакцію документа замінити «доопрацьованою версією». Проте, як наголосив голова Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич, спочатку потрібно відкликати проект, а потім на заміну внести інший, який знову має пройти всі процедурні випробування: отримати висновок головного науково-експертного управління ВР, оцінку комітетів та ін. «Тому рекомендую вам з голосу внести правки вже в сесійній залі», — запропонував Р.Князевич.
Л.Ємець зауважив, що на слух нардепи важко сприймають відповідні пропозиції. Водночас погодився: якщо розпочинати процедуру заново, розгляд може затягнутися. Тому пристав на думку колеги. До речі, комітет не підтримав пропозицію С.Щотки щодо наділення ВККС повноваженням припиняти прикріплення. Сам Л.Ємець не надто наполягав на її внесенні до документа.
На думку експертів, парламентарі даремно не прислухалися до ідеї «кваліфікаційників». Адже, припускають деякі фахівці, взагалі небезпечно записувати в законі, що прикріплення триває до
відновлення діяльності установи. Не виключено, що окремі суди не розпочнуть роботу ні через півроку, ні через рік. Цим можуть скористатися ті, хто чекає на появу вільних крісел у великих містах. Тому, вважають деякі експерти, доцільніше було б уповноважити ВККС «приєднувати» служителів Феміди на певний період з правом «перекріплення».
Втім, мабуть, ще зарано говорити про наслідки реалізації проекту №3328. Зважаючи на те, що парламентарі вже кілька разів проігнорували розгляд документа, а проблема 70 з гаком суддів не те питання, від якого можна отримати політичні дивіденди, законом він може і не стати. Тож сьогодні судді можуть послуговуватися тільки рішенням РСУ.
Проте, як з’ясувалося, швидко виконати його умови та прикріпитися до суду не вдасться: кожен володар мантії повинен «власноруч написати заяву» для отримання «тимчасового прихистку» та зібрати пакет документів (деякі з них потрібно отримувати безпосередньо у ВККС). Проте це тема зовсім іншої історії.
Джерело: http://zib.com.ua/
_03_03.png)
