Межа між свободою слова і правопорушенням

23 жовтня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області розглянув із постановленням обвинувального вироку кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період відносно 23-річного мешканця Карлівської громади.

Як встановлено судом, упродовж травня-листопада 2025 року особа неодноразово розміщувала у відкритій групі месенджера Telegram повідомлення з інформацією про місця проведення мобілізаційних заходів спільними мобільними групами територіального центру комплектування та соціальної підтримки і поліції.

Такі повідомлення стосувалися діяльності уповноважених органів під час виконання ними завдань із забезпечення мобілізаційних заходів. Загалом судом було встановлено шість епізодів відповідних дій.

Саме поширення такої інформації стало предметом кримінально-правової оцінки. Дії обвинуваченої особи органом досудового розслідування були кваліфіковані за частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України, тобто перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав свою вину, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та висловив щире каяття.

Оцінюючи обставини кримінального провадження, суд врахував характер вчинених дій, їх повторність, а також дані про особу обвинуваченого. Обставинами, що пом’якшують покарання, визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставиною, що обтяжує покарання ­– повторність в  його вчинення.

Також у вироку суд звернув увагу на конституційний обов'язок громадян щодо захисту Вітчизни, законодавчо визначені повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також значення мобілізаційних заходів для забезпечення потреб оборони держави.

У цьому контексті поширення відомостей про місця проведення таких заходів суд оцінив не як нейтральний обмін інформацією, а як дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності військових формувань в особливий період.

За результатами розгляду суд визнав юнака винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та призначив покарання у виді п’яти років позбавлення волі.

Водночас, урахувавши обставини справи та висновок органу пробації, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування призначеного покарання. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України особу звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю один рік та покладенням передбачених законом обов’язків.

Крім того, суд застосував спеціальну конфіскацію мобільного телефону, який використовувався під час вчинення кримінального правопорушення.

Примітка: відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Варто розуміти, що поширення інформації у відкритому інтернет-просторі не завжди є лише реалізацією права на обмін повідомленнями. Залежно від змісту, обставин та мети таких дій, оприлюднені відомості можуть створювати перешкоди для виконання законних завдань військових формувань і отримувати відповідну кримінально-правову оцінку.

Прес служба суду