Електронні торги під контролем закону

29 травня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області розглянув цивільну справу за позовом одного з місцевих підприємців до Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державного підприємства «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів. Ця справа привертає увагу до важливого аспекту виконавчого провадження – дотримання прав стягувача під час реалізації арештованого майна боржника.

Так, у межах виконавчого провадження щодо стягнення значної заборгованості державним виконавцем було передано на реалізацію квартиру боржника через систему електронних торгів. Перші та повторні торги не відбулися через відсутність учасників.

Після цього майно було виставлено на третій електронний аукціон із можливістю поетапного зниження стартової ціни. За результатами торгів квартира була продана новому власнику.

Один із стягувачів звернувся до суду, вважаючи, що його права були порушені, оскільки проведення третього аукціону із механізмом зниження ціни відбулося без отримання його згоди, передбаченої законодавством.

Позивач наполягав, що як сторона виконавчого провадження він мав право бути належним чином поінформованим про результати попередніх торгів та про подальшу реалізацію майна. На його думку, відсутність згоди стягувача на проведення третього аукціону зі зниженням ціни ставила під сумнів законність усієї процедури реалізації майна.

Представники органу державної виконавчої служби та організатора торгів заперечували проти позову, вважаючи, що дії були здійснені відповідно до вимог законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд звернув увагу на положення статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна.

Закон передбачає, що третій електронний аукціон із можливістю зниження стартової ціни щодо нерухомого майна може проводитися лише за наявності згоди стягувача.

Під час розгляду справи суд не виявив доказів того, що така згода була отримана. Водночас відповідачі не надали документів, які б підтверджували дотримання цієї вимоги.

Суд також врахував правові позиції Верховного Суду, відповідно до яких для визнання електронних торгів недійсними необхідно встановити не лише порушення процедури, а й те, що таке порушення вплинуло на результати торгів та зачепило права особи, яка звернулася за захистом.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що порушення процедури проведення третього аукціону без належної згоди стягувача є істотним та безпосередньо впливає на його права та законні інтереси. У результаті суд визнав недійсними електронні торги з реалізації квартири, визнав недійсним протокол проведення торгів та визнав недійсним акт державного виконавця про проведення електронних торгів. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Звертаємо увагу громадян, що виконавче провадження має здійснюватися не лише ефективно, а й із безумовним дотриманням процесуальних гарантій усіх його учасників. Навіть на стадії примусового виконання судових рішень права стягувача не можуть бути формальністю. Якщо закон вимагає отримання його згоди на певні дії, така вимога є обов'язковою, а її недотримання може призвести до скасування результатів реалізації майна.

Важливо пам’ятати, що процедурні гарантії покликані забезпечувати баланс інтересів усіх учасників виконавчого провадження та сприяти законному виконанню судових рішень.

Прес-служба суду